Лозівський район (1923—2020)
Лозівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Харківська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Харківська область | ||||
Код КОАТУУ: | 6323900000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення: | ▼ 29 009 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1403.5 км² | ||||
Густота: | 20.7 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5745 | ||||
Поштові індекси: | 64610—64683 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Лозова | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 19 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 76 | ||||
Селища: | 6 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Лаптєв Володимир Миколайович | ||||
Голова РДА: | Зассеєв Андрій Русланович[1] | ||||
Вебсторінка: | Лозівська РДА Лозівська районна рада | ||||
Адреса: | 64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Лозовського, 10а | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Лозівський район у Вікісховищі |
Лозівськи́й райо́н — колишній район у південній частині Харківської області з адміністративним центром у місті Лозова, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило 29 009 осіб (на 1 лютого 2016 року).
Географія
[edit | edit source]Сахновщинський район | Первомайський район | Балаклійський район |
Барвінківський район | ||
Дніпропетровська область (Юр'ївський район) |
Близнюківський район | Близнюківський район |
Лозівський район розташований у степовій зоні на півдні Харківської області. Межує з Первомайським, Сахновщинським, Балаклійським, Барвінківським, Близнюківським районами Харківської області та Юр'ївським районом Дніпропетровської області. Має 215 ставків, річки Бритай та Орілька, водосховища Краснопавлівське та Орільське.
Історія
[edit | edit source]На Лозівщині розташовано понад сто давніх курганів різних археологічних культур, котрі майже не досліджені. Територія району фактично є частиною території, що раніше звалася Диким Полем і була майже не заселеною. Протягом другої половини XVI - першої половини XVIII століть належала до Орільської паланки Війська Запорізького Низового, хоча на картах, в пресі та книгах Лозівський район помилково відносять до Слобожанщини. Насправді територія Слобідської України, що значно раніше за Гетьманщину та землі Війська Запорізького Низового стала частиною Московського царства, а згодом Російської Імперії, обмежувалася Українською оборонною лінією, що пролягає приблизно на північному рубежі Лозівського району.
Лозівський район було офіційно утворено 7 березня 1923 року, коли постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету про адміністративний поділ Катеринославщини встановили Павлоградську округу з центром в місті Павлограді, до складу якої входив Лозівський район з центром в м. Лозовій. За цією постановою, район мав 4 волості: Орільську, Катеринівську, Різдв'янську і Новоіванівську.
У липні 1926 року Лозівський район передано до складу Харківської округи, а з 1929 року — до складу Харківської області.
У сучасних межах район існує з 1987 року.
Адміністративний устрій
[edit | edit source]Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 19 сільських рад, які об'єднують 84 населені пункти та підпорядковані Лозівській районній раді[2].
Населені пункти зняті з обліку
[edit | edit source]- Акимівка
- Андрійченка — хутір
- Андріївський — хутір
- Артільне-ІІ
- Артільне-Олександрівське
- Андріївка
- Антипенко — хутір
- Артюхів — хутір
- Вишневе
- Добробут
- Князеве
- Лютий (хутір)
- Мовчанове
- Олександрівка Перша
- Чорнокам'янка
Політика
[edit | edit source]25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лозівського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 49,26 % (проголосували 11 746 із 23 847 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 29,52 % (3 468 виборців); Михайло Добкін — 27,79 % (3 264 виборців), Сергій Тігіпко — 8,74 % (1 027 виборців), Юлія Тимошенко — 8,52 % (1 001 виборців), Олег Ляшко — 5,11 % (600 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,26 %.[3]
Населення
[edit | edit source]Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 15 996 | 3089 | 2367 | 4681 | 4076 | 1732 | 51 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 18 548 | 2947 | 2215 | 4620 | 4928 | 3478 | 360 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 30611 | 88,60 % |
росіяни | 3364 | 9,74 % |
білоруси | 185 | 0,54 % |
азербайджанці | 84 | 0,24 % |
грузини | 40 | 0,12 % |
інші | 267 | 0,77 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 30582 | 88,51 % |
російська | 3711 | 10,74 % |
білоруська | 76 | 0,22 % |
азербайджанська | 64 | 0,19 % |
чеченська | 23 | 0,07 % |
інші | 95 | 0,27 % |
Пам'ятки
[edit | edit source]Особистості
[edit | edit source]- Базалук Олег Олександрович — доктор філософських наук, професор, вчений-філософ
- Бережний Микола (артилерист-учасник Другої світової війни)
- Білоусов Василь Савелійович (учасник Другої світової війни)
- Гладкий Олександр Миколайович (відомий футболіст, гравець клубу «Шахтар»)
- Димшиц Марк(діяч сіоністського руху, заарештований 1970 року за спробу угону літака)
- Дикий Іван (заслужений лікар України)
- Калиниченко Ілля (заступник Голови КДБ СРСР, головнокомандувач прикордонними військами СРСР)
- Костенко Олексій (генерал-лейтенант авіації СРСР)
- Кучеренко Володимир (заступник голови Ради міністрів СРСР, міністр будівництва)
- Кучеренко Микола Олексійович (один з конструкторів танку Т-34)
- Лозовський Самуїл (радянський державний діяч)
- Манусов Вадим (доктор технічних наук, професор Новосибірського державного технічного університету, член Міжнародної енергетичної академії)
- Мокрий Микола Микитович (учасник Другої світової війни)
- Моргун Микола Іванович (учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу)
- Мурженко Олексій Григорович (радянський дисидент)
- Нартов Олександр Анатолійович (учасник літніх Олімпійських ігор 2008 року у м. Пекін, неодноразовий чемпіон України зі стрибків у висоту, срібний призер Кубку Європи та Всесвітньої Універсиади)
- Оберемко Валентин Іванович (радянський дипломат)
- Омельченко Василь Іванович — машинобудівник, професор, (родом із села Благовіщенки).
- Петриченко Анатолій (генерал-лейтенант, начальник Центрального продовольчого управління Міністерства оборони РФ
- Прядун Сергій Анатолійович (неодноразовий чемпіон України з вільної боротьби, учасник Олімпійських ігор 1996 року)
- Рапопорт Анатоль (американський філософ, біолог, психолог)
- Реус Валентин (учасник вокального квартету «Явір»)
- Савенко Сергій ("Сова") (рок-музикант, учасник гурту "Оркестр Че"
- Садовничий Віктор Антонович (ректор Московського державного університету)
- Саєнко Ганна (художниця, учасниця всеукраїнських та міжнародних виставок, роботи знаходяться в приватних колекціях України, Росії, Швейцарії)
- Скірко Леонід Миколайович (народився в Лозовій 27 квітня 1939) — канадський співак українського походження, бас-баритон.
- Тарасенко Олексій Григорович (народний артист України)
- Тягло Володимир (український політик, дипломат, голова Харківської обласної ради протягом 1992—1994 і 1996—2002 рр.)
- Урюпін Валентин Тихонович (відомий кларнетист, головний диригент та художній керівник камерного оркестру «Arpeggione» РФ
- Федоров Федір Федорович (радянський військовий льотчик)
- Фесенко Володимир В'ячеславович (політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»)
- Хмеленко Григорій (старшина Армії УНР)
- Чередниченко Олександр (художник, член Національної спілки художників України)
Примітки
[edit | edit source]- ↑ Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 168/2020-рп «Про призначення А.Зассеєва головою Лозівської районної державної адміністрації Харківської області»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Лозівського району [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 14 квітня 2016.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Харківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком... 2001]. Архів оригіналу за 20 травня 2022.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Харківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 17 липня 2017.
Література
[edit | edit source]Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лозівський район (1923—2020) |
- Гараган П. А. Лозова: краєзнавчий нарис. — Харків: Прапор, 1965. — 91 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К.: АН УРСР, 1967. — 1002 с.
- Історія рідного краю (Лозівський район). — Лозова: Лозівська районна рада, Лозівський краєзнавчий музей,1998. — 113 с.
- Максим і Гриць.//Коваль Р. М. Багряні жнива Української революції: Воєнно-історичні нариси. — К.: Укр. письменник, 2005. — сс. 191 — 193.
Посилання
[edit | edit source]- [[https://web.archive.org/web/20071029183229/http://kharkivoda.gov.ua/show.php?page=lozivska Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Лозівський район. Сайт Харківської ОДА]
- Інформаційно-розважальний портал міста Лозова [Архівовано 30 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Місто Лозова[недоступне посилання з липня 2019]
- Оборона Лозової в грудні 1917 року[недоступне посилання з липня 2019]
- www.maplandia.com [Архівовано 10 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Телеканал «Сігма», м. Лозова [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Лозівський історичний клуб імені Дмитра Яворницького [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.]
|
|